Етичні норми

Редакція наукового видання Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (далі - ДНДІ ВС ОВТ) в своїй роботі суворо керуються рекомендаціями Комітету з етики публікацій SCOPUS, а також спираються на досвід авторитетних міжнародних та вітчизняних журналів та видавництв.

Етичним правилам наукових видань ДНДІ ВС ОВТ повинні слідувати всі учасники процесу публікації результатів наукових досліджень: автори, рецензенти, редактори, члени редакційних колегій, редакцій, а також особи та організації, які можуть вважати себе зацікавленими в інформації, що надається виданнями.

Обов’язки та сфера відповідальності головного редактора та співробітників редакцій

Головний редактор видання визначає його зміст в цілому, а також:

  • - забезпечує виконання запитів читачів і авторів;
  • - постійно покращує роботу видання;
  • - забезпечує високу якість матеріалів, що публікуються;
  • - забезпечує свободу висловлювання думок;
  • - забезпечує цілісність наукових матеріалів, що публікуються;
  • - не допускає превалювання комерційних міркувань над інтелектуальними критеріями;
  • - у випадку необхідності забезпечує публікацію поправок, роз’яснень, спростувань і вибачень.

Засновник і головний редактор видання здійснюють спільні зусилля для публікації достовірної, зручночитаємої інформації в повній відповідності до заявлених цілей видання.

Головний редактор несе всю відповідальність за зміст видання, рішучо відстоюючи принцип редакційної свободи.

Видання мають Координаційну раду, яка допомагає головному редактору планувати і здійснювати редакційну політику.

Редакційна свобода

Взаємодія головного редактору і співробітників редакцій наукового видання з Засновником ґрунтується на принципі редакційної свободи (незалежності). Це означає, що редакція наукового видання в повній мірі бере участь в формуванні змісту видань і визначенні термінів публікацій.

Засновник не повинен втручатися в оцінку, відбір або редагування конкретних статей ні безпосередньо, ні створюючи ситуацію, що помітно впливає на редакторські рішення. Редакційна колегія приймає рішення про достовірність і цінність робіт, що подаються, для читачів видань безвідносно до їх можливого впливу на комерційну користь останніх.


Головний редактор та редакція наукового видання:

  • 1. Повинні приймати все розумні заходи, які забезпечують необхідну якістьматеріалів, що публікуються.
  • 2. Приймають рішення про прийняття до публікації поданих статей, напідставі виключно їх цінності, оригінальності, інтересу для читачів, відповідності їх змісту тематиці видання, а не з міркувань фінансової користі, незалежно від расової приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального положення чи політичних поглядів авторів, а також безвідносно до сучасної економічної та політичної кон’юнктури видання.
  • 3. Публікують правила для авторів і незалежних рецензентів з викладаннямвсіх вимог, що до них пред’являються.
  • 4. Не відміняють прийнятих рішень відносно прийому статей до публікації, завинятком випадків серйозних непорозумінь при поданні останніх.
  • 5. Забезпечують право незалежних рецензентів на конфіденційність.
  • 6. Забезпечують конфіденційність поданих матеріалів в процесі їхрецензування.
  • 7. Своєчасно реагують на претензії, що стосуються розглянутих рукописів чиопублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації приймають всі необхідні міри для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяють публікації виправлень чи спростувань.

Етичні міркування при поданні тексту рукопису авторами

Автори повинні усвідомлювати персональну відповідальність за наданий текст рукопису, що передбачає дотримання таких принципів:

  • 1. Надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомонеправдиві, шахрайські або фальсифіковані затвердження прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.
  • 2. Брати участь у процесі експертної оцінки рукопису статті. Головнийредактор може запитати у авторів вихідні дані наукової статті, і автори повинні бути готові надати відкритий доступ до таких даних, якщо це представляється можливим, і в жодному разі повинні бути готові зберігати вихідні матеріали протягом розумного періоду часу, що пройшов після їх публікації.
  • 3. Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукопису, єсамостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов'язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих раніше іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення до публікації редакцією видання не приймаються.
  • 4. Усвідомлювати, що несуть первину відповідальність за новизну ідостовірність результатів наукового дослідження.
  • 5. Визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідженняабо визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали значення при проведенні дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку шляхом розмови, листування та обговорення з третіми особами, не повинна використовуватися без отримання відкритого письмового дозволу від її джерела. Всі джерела повинні бути розкриті.
  • 6. Представлятиоригінальний рукопис, який не був відправлений до інших редакцій та не опублікований раніше в інших виданнях. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Текст статті повинен бути оригінальним, тобто публікуватися в представленому вигляді в періодичному друкованому виданні вперше. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов'язані послатися на більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
  • 7. Гарантувати правильний склад списку співавторів роботи. У числіспівавторів статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний інтелектуальний внесок в її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи. Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалили його і згодні з її поданням до публікації. Усі зазначені в статті автори повинні нести публічну відповідальність за зміст статті. Якщо стаття є мультидисциплінарною роботою, співавтори можуть бути відповідальні за свій особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні.
  • 8. У разі виявлення істотних помилок або неточності в статті на етапі їїрозгляду або після її опублікування негайно повідомити про це редакцію видання і прийняти спільне рішення про визнання помилки та / або її виправлення в максимально короткі терміни. Якщо редакція видання дізнається від третьої особи, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов'язаний негайно прибрати або виправити їх, або ж представити редакції докази правильності представленої їм інформації.
  • 9. Заявляти про можливі конфлікти інтересів, які можуть вплинути нарезультати дослідження, їх інтерпретацію, а також на судження рецензентів.

Незалежне експертне рецензування

Незалежне експертне рецензування проводиться з метою критичної оцінки рукописів, що подаються до публікації, спеціалістами, які не входять до складу редакції. Редакційні колегії направляють усі наукові статі, що публікуються, на зовнішнє рецензування анонімними незалежними експертами.

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягає в дотриманні наступних принципів:


  • 1. Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору – прийняти рішення щодо публікації.
  • 2. Рецензент, який не вважає себе фахівцем в області тематики статті або знає,що не зможе своєчасно представити рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора і відмовитись від рецензування.
  • 3. Рецензентом не може бути автор або співавтор роботи, а також науковікерівники здобувачів наукового ступеня.
  • 4. Будь-який рукопис, отриманий відредакції на рецензування, є конфіденційним документом.
  • 5. Неприпустимі персональні зауваження автору. Рецензент повиненвисловлювати свою думку чітко, аргументовано та об'єктивно.
  • 6. Рецензент повинен звертати увагу головного редактора на значну схожістьабо частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.
  • 7. Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленоїйому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись конфіденційності цієї інформації та ідей.
  • 8. Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи при наявностіконфлікту інтересів, викликаного конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов'язаними зі статтею.
  • 9. Зауваження рецензентів не публікуються і не обнародуються іншим чиномбез дозволу рецензента, авторів рукопису та головного редактора.

Конфлікти інтересів

Все учасники процесів незалежного рецензування та публікації поданих матеріалів зобов’язані розкривати інформацію про будь-які взаємовідносини, які можуть розглядатися як потенціальне джерело конфлікту інтересів. Ця вимога розповсюджується також на авторів і рецензентів.

Головній редактор і члени редакційних колегій приймають рішення про публікацію розкритої авторами інформації відносно потенційних конфліктів тільки по узгодженню з авторами.

Скарги та звернення

У випадках порушення етичних принципів автори, читачі та рецензенти мають право звернутися до керівництва Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, який є засновником наукового видання за адресою: 18028, м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 164А.

Скарги та звернення розглядаються на протязі 1 місяця після надходження. Результати їх розгляду доводяться заявнику в письмовій формі.

Скарги та претензії з приводу відхилення рукописів з причини їх низького наукового рівня не розглядаються, тому що це не входить до компетенції Засновника.